Сварки можуть чинити на відносини не тільки руйнівний, а й позитивний ефект. Це можливо, якщо люди вступають у суперечку не для того, щоб довести свою правоту, а задля покращення ситуації та вирішення проблеми.
У Telegram- каналі ROXY ділиться інформацією про відносини, красу, здоров'я та новини про життя зірок.
Приєднуйтесь!
Якщо люди вчаться слухати один одного, конфлікти перестають здаватися їм чимось страшним. При цьому їхня повна відсутність у відносинах, навпаки, привід насторожитися.
Про те, що говорить про стосунки відсутність у них конфліктів, розповідає ROXY.
Відносини почалися не так давно
Цілком природно, якщо у перші місяці відносин партнерам вдається уникати конфліктів. У цукерково-букетний період закохані помічають одне в одному лише найкращі риси та ідеалізують стосунки.
Експерти вважають, що залежно від характерів партнерів цукерково-букетний період у відносинах може тривати до одного року.
Але якщо партнери незабаром після початку відносин починають жити разом або проводять у суспільстві один одного весь вільний час, цей термін значно скорочується.
Партнери бояться засмутити один одного
Відсутність конфліктів у відносинах може бути пов'язана з тим, що обидва партнери бояться засмутити один одного. Їм здається, що їхня пара не зможе пережити велику сварку і будь-які неоднозначні слова спровокують розставання.
Якщо такої позиції дотримуються обидва партнери, згодом напруга у парі зростає. Кожен партнер відчуває роздратування, сильну втому та образу. І чим довше люди уникатимуть конфліктів, тим більше прикрощів їм приноситимуть стосунки.
У парі є приховані конфлікти
Прихованими називаються конфлікти, за яких партнери не говорять про свої образи відверто. Замість того, щоб чесно вирішити питання, вони впливають один на одного опосередковано.
Наприклад, жінка, ображена на чоловіка, може відмовляти йому в інтимній близькості. А він у свою чергу перестане виконувати побутові обов'язки, покладені на нього за домовленістю.
Поява прихованих конфліктів у відносинах змушує закоханих залишатися у постійній напрузі. При цьому оточуючим може здаватися, що люди щасливі один з одним та їхні стосунки практично ідеальні.
Партнери байдужі один до одного
Якщо двоє багато років залишаються у стосунках, це зовсім не означає, що вони люблять одне одного. Можливо, вони просто так звикли до певного сценарію життя, що залишаються разом за звичкою.
Навіть якщо в одного з партнерів виникне бажання щось змінити, він може злякатися змін та складнощів, які спровокує розставання.
Про те, що партнери давно байдужі до одного, може попереджати і відсутність у відносинах конфліктів. У цьому випадку йдеться про те, що людям просто нема чого ділити, тому що дії і думки один одного їх не турбують.
Один із партнерів жертвує собою
Відсутність сварок у парі може бути пов'язана і з тим, що лише один із партнерів постійно жертвує своїми інтересами.
Зазвичай, надмірну поступливість виявляють люди, які мають розвинене мислення жертви. Це означає, що вони бояться висловлювати своє невдоволення, бо їх лякає можлива критика та відповідальність за свої слова.
При цьому партнер, який прийняв у стосунках роль жертви, може шукати підтримки у друзів та родичів. Наприклад, постійно скаржитися на другу половинку та впиватись своїми стражданнями.
Таким людям також властива схильність до катастрофізації. Це перебільшення існуючих проблем та впевненість у тому, що бути нещасним – це доля, а не вибір.
Партнери проводять разом надто мало часу
Для того, щоб створити міцні здорові стосунки, партнерам потрібно проводити достатню кількість часу. Це дозволить людям краще пізнати одне одного і зрозуміти, з якими вадами вони можуть миритися і на які компроміси готові йти заради збереження стосунків.
Спільне дозвілля також допоможе закоханим навчитися спілкуватися один з одним на складні теми. Ця навичка у відносинах необхідна для того, щоб розвивати їх та вибудовувати міцний зв'язок.
Якщо ж закохані будують стосунки з відривом чи навіть рідко бачаться друг з одним, кількість конфліктів може наблизитися до нулю. Щоправда, хорошого у цьому мало.
У більшості випадків відсутність спільного дозвілля та небажання частіше бачитися — ознака того, що жоден із партнерів не зацікавлений у тому, щоб відносини набули розвитку та вийшли на новий рівень.
