Редакторка британського Vogue Олівія Петтер досліджує, чому повернення до колишніх майже завжди закінчується розчаруванням. У своїй колонці вона розбирає приклади з культового серіалу "І просто так...", особисті історії та коментарі експертів з психології стосунків. Від ревнощів і незалікованих ран до ідеалізації минулого — Петтер пояснює, чому навіть через роки й після нових шлюбів більшість пар повторюють ті самі помилки. Цей текст — для всіх, хто хоч раз замислювався, чи варто знову дати шанс колишньому.
Я знала з тієї самої миті, коли Містер Біг помер, що це лише питання часу. Ейдан мав з’явитись у житті Керрі знову — з тієї своєї сільської ідилії, де він, імовірно, колов дрова й жив у своєму відокремленому світі. І ось він повернувся у серіалі "І просто так...". У Керрі завжди була еклектична підбірка колишніх коханців, але вони з’являлися і зникали швидко, як мангеттенські таксі. Найсильніші емоції вона переживала лише через двох чоловіків: Містера Біга, який мучив її емоційною недоступністю, та Ейдана Шоу, який намагався контролювати її.
В одному з епізодів третього сезону "І просто так..." між Керрі та Ейданом знову зростає напруга. Вони вирішили пожити разом, поки син Ейдана, Ваятт, проводить час із матір’ю, Кеті. Але їхні стосунки починають руйнуватися через Данкана — мізантропічного, але привабливого сусіда Керрі, з яким вона регулярно працює над текстами. Головна проблема — ревнощі Ейдана і його небажання залишати їх наодинці.
"Я справді маю проблеми з довірою до тебе, коли ти поруч з іншими чоловіками", — зізнається він після кількох напружених сцен. "Вибач, що я не письменник, як ти й Шерлок Голмс", — додає він, демонструючи приголомшливу крихкість чоловічого его. Він розпитує подруг Керрі про Данкана і навіть питає його самого: "В чому сенс цієї трубки?" — наче куріння можна прирівняти до крадіжки морозива у дитини.
Його ревнощі не дивують. Керрі вже зраджувала йому з Бігом, коли вони були разом. Куріння теж завжди було предметом суперечок, хоча важко співчувати чоловікові, який в істеричному пориві каже жінці "відійди" і просить піти в душ. У результаті вони розходяться. І це не стало сюрпризом. Не тільки тому, що Ейдан за емоційною насиченістю нагадує черствий хліб (і має риси маніпулятора), а й тому, що повернення до колишніх рідко закінчується успіхом. Я пробувала. Мої подруги пробували. І, здається, пробував кожен, кого я знаю, навіть харизматичний сусід із трубкою.
"Найчастіше це не працює, бо люди повертаються одне до одного, щоб зняти біль, а не розв'язувати глибинні проблеми, які його спричинили, — пояснює Джилліан Турецкі, коуч із відносин і авторка книги It Begins With You. — Вони сумують за комфортом, інтимністю, спогадами. Але без глибокого переосмислення і реальної роботи над стосунками все повертається до старих моделей".
Я це знаю з власного досвіду. Протягом п’яти років ми з колишнім розходилися й мирилися стільки разів, що я перестала рахувати. Кожен розрив і примирення були складнішими за попередні. Ми вперто ігнорували очевидну несумісність і незаліковані рани, намагаючись врятувати стосунки лише тому, що розставання боліло. Але в результаті ми завдавали одне одному ще більшої шкоди, застрягши в історії, яку не могли завершити.
"Думаєш, що вдруге все буде інакше, але насправді нічого не змінюється, — каже 31-річна Джина, яка повернулася до колишнього після кількох місяців розлуки. — Я вже встигла пережити втрату стосунків і погодилася повернутися лише тому, що він благав. Але в глибині душі я знала, що це марно". Через пів року він пішов: "Я просто відклала неминуче та витратила час".
Часто відновлюються саме токсичні стосунки, у яких пари роками розходяться і знову сходяться. Це замкнене коло, з якого важко вирватися. Ілюзія полягає в тому, що цього разу все буде інакше, хоча досвід доводить протилежне. Це нагадує відоме визначення божевілля: робити одне й те саме і чекати іншого результату.
"Навіть якщо стосунки були болючими, якщо вони повторюють наш ранній досвід прив’язаності, нервова система сприймає їх як "дім", — пояснює Джессіка Баум, коучка й авторка книги SAFE: An Attachment-Informed Guide to Building Secure Relationships. — Ми повертаємося не тому, що це хороші стосунки, а тому, що вони нам знайомі. Емоційні підйоми здаються ейфорією, а падіння зачіпають найглибші страхи. Це залежність, яку важко розірвати".
Проблема — і в нашій пам’яті. Американська психологиня Елізабет Лофтус називає її "тонкою завісою, що відділяє уяву від спогадів". З часом ми починаємо ідеалізувати минулі стосунки: згадуємо лише хороше, а погане забуваємо або виправдовуємо. Так з’являється зручна історія, яку ми повторюємо собі й іншим: "Він зрадив, бо переживав смерть батька", "вона брехала, бо мала психологічну травму" тощо.
"Часто нас тримає не сама людина, а історія, яку ми створили: що це була та сама, єдина, наш шанс на велике кохання, — каже Турецкі. — І коли ця історія залишається невирішеною, вона переслідує нас. Ми оплакуємо не лише стосунки, а й майбутнє, яке з ними зникло". Саме тому іноді потрібно багато часу, щоб остаточно відпустити колишнього й позбутися думки, що варто спробувати знову.
Іноді пари справді будують нові щасливі стосунки. Але ті, кому це вдається, не намагаються повернути минуле. "Вони розуміють, що старі стосунки повинні залишитися в минулому, — каже Турецкі. — Потрібно створити щось абсолютно нове". Для Керрі та Ейдана це було неможливо — навіть після двадцяти років і двох окремих шлюбів.
