Коли я була ще молода і невинна (давненько це було, давненько), про чоловічі зради говорили з якоюсь підозрілою легкістю, за якою легко вгадувався роками біль, що утрамбовували на саме дно душі.
Наприклад, на моєму весіллі одна літня родичка відкликала мене набік і дала напуття: мовляв, чоловіки – вони як собаки. Нагодуй, напої, відпусти за іншими собачками побігати. Все одно до тебе повернеться. Мене мало не перекосило на місці від цієї народної мудрості, та ще й такого урочистого дня.
Особливо якщо згадати, як кількома місяцями раніше ця родичка обговорювала, що чиюсь дружину довіз до будинку колега з роботи. «Ось уб'є її колись чоловік, і сяде. Так і гублять життя добрим хлопцям», - турбувалася вона заздалегідь. Такі подвійні стандарти. Давно це було, а осад залишився.
Нині, на щастя, ситуація змінюється. До чоловічої поведінки придивляються більше (дружини стали самостійнішими і не хочуть більше терпіти все підряд), у жінці почали потихеньку вгадувати людину. Зараз версій про те, чому жінки зраджують більше, ніж одна (раніше вважалося, що жінка, яка обирає партнерів сама, підлягає утилізації).
Ось ці три основні версії.
Перша версія, поширена у маносфері. Бо у жінки природа така. Погана
Якщо ви почитаєте сайти типу АБФ, вам може здатися, що йдеться не про жінок, а про мавп. У цьому випадку ваша думка буде недалеко від істини – саме так і сприймають подібні чоловіки до жіночої суті.
Вони вважають жінок зовсім інстинктивними створіннями у вічному пошуку, які якщо не зайняті і не залякані, то змінюють. Я, звичайно, не можу погодитися з такою постановкою питання: я знаю масу жінок, яким змінювати просто ліньки, та й не хочеться.
Вони так на роботі і вдома перекидаються, що на всі інші перекиди сил уже немає. Ні фізичних, ні емоційних. Але так далеко думка цих сайтах не зайшла.
Версія друга, від професійного психолога, який працює з жінками
На свою велику радість, я бачу, що зміни відбуваються буквально на очах. І ось уже професійні психологи-чоловіки пишуть про жіночі потреби. І про те, при ігноруванні яких потреб ймовірність зради багаторазово зростає.
У статті психолог Олександр Кичаєв, наприклад, розбирає основні потреби жінок: фізіологічні, психологічні, матеріальні, соціальні, духовні. І якщо відбулася зрада, то дуже ймовірно, що одна з потреб не знайшла свого нормального та природного задоволення.
До речі, мені дуже сподобалося, що у цій статті є й рекомендації для чоловіків. Зазвичай, наскільки я пам'ятаю, всі подібні рекомендації зводилися не до «подивися, чи добре їй з тобою», а «як непомітно скинути дружину, що змінила, зі скелі».
Третя версія «Жіночої зради не існує»
«Це або помста за чоловічу зраду, або нове кохання». Ага-ага, звісно. Ось чесно, незважаючи на те, що у 99% статей я займаю позицію жінок, з цим погодитися не можу. Жіноча зрада, безумовно, існує, і думаю, що зустрічається вона не рідше за чоловічу.
Просто жінки розумніші, не базікають про це на кожному розі і менше трапляються. А чоловіки часто навіть не вважають за потрібне ховатися, думаючи, що за них зараз почнуть боротися (дурні ілюзії). І, до речі, далеко не завжди справа саме в новому коханні. Це просто деякі надто багато про себе думають…
А якщо серйозно, то як людина доросла, я далека від крайніх думок у цих питаннях. Я думаю, що кожен випадок індивідуальний і що в кожній хатинці свої брязкальця. Але я точно за рівність підходів до чоловіків та жінок у цьому питанні.
Або всім не можна, і чоловікам і жінкам. І жодних відмазок на кшталт «мужики за своєю полігамною». Чи ми вже не те, щоб говоримо, що «усім можна», але просто виводимо це питання з юридичної площини, залишаючи його на совісті кожного.
