Про залежність у сучасних відносинах зараз прийнято говорити в контексті хвороб коли сам союз чоловіка та жінки фактично нічого приємного у собі не несе.
У Telegram- каналі ROXY ділиться інформацією про відносини, красу, здоров'я та новини про життя зірок.
Приєднуйтесь!
Простіше кажучи, кого тільки не полюбиш, якщо любов зла! А потім починаються муки, коли розум вимагає розриву стосунків, а серце відпустити це нездорове кохання не в змозі.
Насправді ж співзалежність буває абсолютно різною. Вона цілком може існувати і в міцних сім'ях, щоправда, під маскою чесноти, але й така залежність також матиме згубні наслідки.
Якщо говорити про походження будь-якої залежності, у тому числі й емоційної хворобливої прихильності до коханої людини, то варто зазначити, що вона тим плідніше розвивається, чим краще у неї для цього зростання грунт підготовлений.
Особливо схильні до такого «захворювання» особистості, які не відчувають себе до кінця цілісними, зібраними, – це ті, які місцями почуваються невпевнено, не мають стабільності в житті, мають купу комплексів або навіть не сепаровані від батьків. І найчастіше до цієї категорії співзалежних людей потрапляють саме жінки.
Плоди виховання
Так вже склалося, що донедавна більшість дівчаток виховувалися в умовах формування залежності від майбутнього «власника». Жінка в буквальному сенсі сприймалася як щось приставне до чоловіка – мовляв, без сім'ї її і як особистість, що відбулася в житті, сприймати не варто.
«Та кому ти будеш потрібна така?», «Чоловіки таке не люблять», «Вдягайся нормально, ти ж дівчинка» – подібні настанови лилися фактично з вуст кожної дбайливої мами, яка турбувалася за майбутнє своєї дочки.
Нагнітання обстановки, постійне штучне підживлення наростаючої тривожності, вічне сіпання дівчаток через дрібниці призвели до того, що багато хто з нинішніх жінок, які подорослішали, почуваються нещасливими без присутності чоловіка в їхньому житті.
Простіше кажучи, хоч би який товариш там був, найголовніше, що він у принципі є – як гарантія якості, як пробка, що затикає дірку, повну комплексів, невпевненості в собі, і якесь показушництво у плані успішності. Мовляв, зі мною все гаразд – я одружена.
Спотворення світогляду
Виходить, що спочатку ключовою причиною появи співзалежності можна вважати саме неправильно сформоване, спотворене світосприйняття.
Найчастіше жінки прив'язуються до чоловіка лише тому, що у такому тандемі почуваються впевненіше, повноцінніше. Тобто теорія про дві половинки одного цілого – це далеко не гарне визначення справжнього кохання, це швидше діагноз, хвороблива прихильність та співзалежність.
Така залежність погана насамперед тим, що людина без іншого просто розсипається на шматочки - це особистість, місцями покалічена, обростає ще більшою кількістю комплексів у разі знедоленості.
Саме з цієї причини часто трапляється, що жінка миттєво перестрибує з одних обіймів до інших: у неї формується життєва необхідність свою нецілісність поставити на, як їй здається, міцний та надійний фундамент.
Тому що розривом або зрадою її принизили як особистість і розтоптали самооцінку, а отже, потрібно швидко довести собі, що вона непогана насправді, природно, за допомогою чоловіка, а ніяк, на жаль, інакше...
Правда, парадокс цілісності в тому і полягає, що вона має бути сформована до одруження. Як впевнену у своїх силах людину неможливо образити чи принизити, так і самодостатню особистість не можна прив'язати у відносинах, нею не можна маніпулювати і її щастя не залежатиме безпосередньо лише від партнера.
Простіше кажучи, здорові стосунки – це союз двох цілісних одиниць, які перебувають разом не тому, що один без одного не зможуть жити, а тому, що їм удвох цікавіше та щасливіше, ніж порізно.
