Покоління авокадо було виховано на переконаннях, як це не прикро зараз усвідомлювати, але саме чоловічого панування. Завданням жінки в сімейному житті було не лише слухатися чоловіка, до того ж у прямому розумінні слухатися, а й усіма силами зберігати шлюб.
У Telegram- каналі ROXY ділиться інформацією про відносини, красу, здоров'я та новини про життя зірок.
Приєднуйтесь!
Звичайно, вголос про це ніхто в житті не визнає, але саме виховання було побудоване на впровадженні певних навичок, які дозволять дівчинці зацікавити, а потім утримати чоловіка.
Служити в побуті і завжди залишатися красивою та стрункою у будь-який момент свого життя було пріоритетними зобов'язаннями кожної «мудрої» жінки. Нас принаймні у цьому переконували.
У повітрі ще постійно лунав цей горезвісний жіночий страх, що на десять дівчат, за статистикою, не вистачить одного хлопця, а насправді – двох, а то й трьох.
У результаті формувалася фактично штучно створена конкуренція серед жінок, яка і призводила до того, що жінка жінці раптом виявилася ворогом.
Саме дівчата найчастіше готові вкрасти один у одного чоловіків, саме дівчата, знову ж таки за статистикою, найчастіше погоджуються на статус коханки.
І що ще важливіше, саме дівчата не виявляють жодної ґендерної солідарності, гальмуючи тим самим будь-який здоровий феміністичний рух.
Кому ти така будеш потрібна?
Саме з цієї причини у суспільстві укорінилася впевненість, що чоловіки люблять виключно очима, а сама жінка сприймалася як товар на конкурентному ринку.
Кращі інвестиції - це інвестиції в себе, що, звичайно ж, правда, але тільки пані та панночки інвестували не в освіту, а в красу, гардероб і пластичну хірургію. І корінням такі прагнення йшли, природно, у дитячі роки, коли мама із захопленням повторювала: «Кому ти така будеш потрібна» і «Тебе, якщо не змінишся, жоден чоловік не покохає».
Суспільство виховувало жінку у впевненості, що «просто так» вона не може бути дружину цікава, а ось з набором кулінарних здібностей, без хворої голови вночі та вічно молода та здорова цілком може спробувати щастя.
Такі переконання призводять не тільки до того, що сучасна дама чи панночка може запросто стати ходячим набором комплексів, де неповноцінність займає, звісно, лідируюче місце. А ще до того, що жінка не сприймає себе окремо від чоловіка, причому від слова "зовсім".
Так, існує повір'я, що у жінки щастя без чоловіка (як, до речі, і без дітей) бути не може, вона, бачите, не відбудеться як жінка, що, звичайно ж, є абсолютною дурістю.
І з цієї ж причини багато жінок дійсно «інвестують» у себе, аби товариш не пішов. Щоправда, деякі таки беруть і йдуть, та ще й до тих, хто виявляється страшнішим за дружину.
Але і в цьому випадку «страшніше» буде порівнянням дружини, а за фактом це буде коханка з природними, природними і не переробленими зовнішніми даними.
Феномен негарної коханки
І хоча в контексті цієї розмови не зовсім етичне рішення чоловіка завести коханку не має значення, все-таки простежити логіку таких вчинків можна.
Зацикленість на власній зовнішності, впевненість, що світ крутиться виключно навколо об'єму грудей та білизни зубів, а заразом комплекси, які, безумовно, завжди супроводжують подібну залежність, не роблять таку людину цікавою.
У такі відносини зазвичай проектуються ще й страхи – це коли дружина відчуває співзалежність від партнера та постійно шукає доказів та гарантій того, що він не піде.
Деякі народжують дітей, перебуваючи в таких страхах, інші ще більше мучать свою зовнішність, вважаючи, що це їм допоможе втримати чоловіка на гачку.
А нас лише так вчили, що від гарних до негарних не йдуть. А виявляється, що із задоволенням йдуть, і не лише до «некрасивих», а ще й до «старих».
Тут слід ситуацію розуміти під правильним кутом. Насамперед, чоловік, який планує піти, все одно піде.
Якщо чоловік проміняв ляльку, зациклену на собі, на просто цікаву і теплу для нього людину, то, швидше за все, розкол і тріщина у відносинах виникли давно і це було питання часу.
І що найчастіше буває в подібних історіях, ці коханки зрештою стають супутницями життя, а не швидкоплинними іграшками. Сучасний світ нам демонструє, що краса далеко не завжди найголовніше, є речі значно значущі.
