В офіційній статистиці є поняття середнього мешканця країни. Оскільки жінок у нас більше ніж чоловіків (54% проти 46%), то середньостатистичний українець все-таки жінка. Познайомимось із нею ближче. Дані, можливо, не такі свіжі, як молоко з-під корови, але актуальні і на сьогодні.

У Telegram- каналі ROXY ділиться інформацією про відносини, красу, здоров'я та новини про життя зірок.

Приєднуйтесь!

Отже, її звуть Олена та їй 42 роки. Вона живе в місті в оточенні сім'ї з чоловіка та однієї дитини. За молодістю закінчила технікум та здобула середню спеціальну освіту. Працює Олена продавцем. «Як у всіх» у сім'ї Олени є машина, пара кредитів та відпустка в межах країни. Загалом вона всім задоволена, але могло бути краще.

А що ж її чоловік? Давайте познайомимося з ним. Його звуть Олександр та йому 40 років. Як і дружина, Олександр працює у торгівлі та вважає себе патріотом. Подружжя отримує середню по країні зарплату.

Елементарна математика показує, що економічно подружжю вигідно жити разом. Не випадає окремо платити за квартиру, а готувати на трьох вигідніше, ніж окремо для кожного. Вся побутова техніка та предмети інтер'єру однаково використовуються всіма членами сім'ї. При окремому проживанні на них доведеться витрачатися додатково.

Крім того, в періоди економічної нестабільності одного з подружжя іншого, за ідеєю, може прикрити тил. Якщо він, звичайно, справжній патріот і шанує не тільки батьківщину, а й сім'ю.

Які ще вигоди можуть бути у шлюбі та спільному проживанні в наших реаліях?

По-перше, передбачуване майбутнє та певна стабільність. "У горі і в радості, в багатстві і в бідності ...", далі за списком. Умовно, офіційні узи шлюбу певний гарант, що завтра твій співмешканець не розгорнеться і не піде у невідомому напрямку. Втім, йдуть, та ще й як. Згідно з тією ж офіційною статистикою, з 10 шлюбів розпадаються 7. Тому аргумент про стабільність особисто мені здається не дуже об'єктивним.

По-друге, за твердженням психологів, близькі емоційні зв'язки покращують якість життя та запобігають депресіям. Із цим складно посперечатися. Ми всі соціальні істоти і потребуємо підтримки, схвалення та особистої уваги.

Інше питання якого роду підтримку може надати один чоловік іншому. Якщо це постійні причіпки, рукоприкладство та походи ліворуч, до біса така увага. 

Можливо, в окремо взятій сім'ї з Олени та Олександра немає домашнього насильства. А може, й було, але не цього року. А може, було чи буде в інших шлюбах. Ми гадати не будемо, але запам'ятаємо, що така ймовірність є.

І третій аргумент на користь шлюбу – це взаємозамінність подружжя. Коли захворів один, інший і в аптеку сходить, і дитину з саду забере. Не готова вечеря — без проблем, хто перший прийшов, того й тапки (закреслено), тому й місце біля плити. Можна легко ділити всі побутові та інші обов'язки, а якщо один не зміг, то, напевно, зможе інший. Добре, звичайно, якби це не завжди була жінка. Тому що статистика: жінки витрачають на неоплачувану домашню роботу втричі більше, ніж чоловіки. Ризикну припустити, що так справи і в нашій середньостатистичній сім'ї Олени та Олександра.

У сухому результаті, ми маємо безумовну економічну вигоду від проживання у шлюбі для подружжя. І, як мені здається, це головна причина, чому багато хто продовжує залишатися в шлюбі, в якому романтичні пристрасті вщухли, а побутові розжарилися. Чоловікові – зручно, жінці – стабільно.

Заради справедливості, зазначу, що є й благополучні сім'ї, в яких процвітають партнерські відносини, командна взаємовиручка та інші принади. А от у всіх інших випадках шлюб швидше вигідний чоловікам, які заводять сім'ю як обслуговуючий персонал, де господар-барин і, звичайно, чоловік.