Претензій один до одного навіть за невеликий період спільного життя може набратися ціла валіза та ще кілька коробок згори. Від фундаментальних протиріч – тих, що суперечать вашим уявленням про те, як саме має будуватися сім'я, – до особистих, здавалося б, на перший погляд незначних образ, розбіжностей чи банальної втоми.
У Telegram- каналі ROXY ділиться інформацією про відносини, красу, здоров'я та новини про життя зірок.
Приєднуйтесь!
Але далеко не завжди наші претензії є реальними та об'єктивними. Більше того, вони і не завжди будуть відображати наше власне уявлення про те, яким повинен бути чоловік, як повинен поводитися в тій чи іншій ситуації або що повинен нам як партнер дати в рамках сім'ї.
Стереотипи, тобто фактично ілюзорні уявлення про реальність, здатні не тільки дезорієнтувати людину у відносинах, а й зовсім вплинути на неї таким чином, що їй буде здаватися, що вона проживає не своє життя, так не мало бути, все неправильно і варто щось змінювати.
Починати з чистого аркуша свою історію дійсно іноді має сенс, але далеко не завжди, адже часом бажання все зруйнувати і почати будувати заново «ідеальні» відносини – це іноді означає залишитися інфантильним і залежним від стереотипів суспільства, а заразом намагатися гнатися за ілюзіями, які просто не можуть втілитись у реальному житті з багатьох причин.
Навіщо я виходила заміж?
Одна з найпідступніших помилок у шлюбі – це спроба пояснити причину взаємин виключно з погляду вигоди, причому тієї, яка майстерно завуальована під негласні обов'язки.
Так, часто можна почути від подружжя вигук: «А навіщо мені тоді дружина, якщо вона не…?» Або: "А навіщо я тоді заміж виходила, якщо і сама можу ...?" Звичка очікувати від партнера дій, які мають спростити ваше життя, – все одно, що розглядати свій шлюб загалом лише з меркантильної точки зору.
Виходить, що якби дружина не готувала, не прала, не дбала про чоловіка, немов про немовля, то він би не одружився зовсім. А якби чоловік не вирішував її проблеми, то вона б, виходить, воліла б залишатися однією.
Подібне мислення демонструє не просто нашу звичку розглядати сім'ю як, з одного боку, каторгу, в якій тільки й треба вічно комусь служити, а з іншого, протилежною – як полегшення, завдяки якому можна перекинути відповідальність на чужі плечі.
Воно говорить про те, що ми цілком можемо помилятися щодо свого партнера: коли ми злимось, тому що він не завжди танцює під нашу дудочку, він мерехтить нам поганим, хоча насправді це може бути не так. А ось причини, чому він таки не робить те, чого ми від нього чекаємо, можуть бути вже різні.
Не зрозуміти, щоб змінити
Таким же сильним за впливом стереотипом можна вважати і той, який змушує перекладати відповідальність за своє щастя на плечі партнера.
Виявлятися він здатний по-різному: від нездатності відчувати себе привабливою та впевненою без підтримки та компліментів чоловіка до абсолютної бездіяльності в житті за найменших докорів з його боку.
Природно, що в ідеальному світі наші ідеальні партнери завжди перебувають у піднесеному настрої, готові підтримати будь-якої хвилини, закидають нескінченно компліментами і вірять у будь-яку нашу, навіть найбільшу затію. Але в реальності найчастіше ми маємо перепади настрою, буваємо не в дусі, банально вигораємо в тривалих відносинах.
Але найголовніше, що часто люди притягуються, щоб нарешті змінитись – і завжди на краще. Звучить, звичайно, неправдоподібно, адже ми звикли вважати, що у неспокійних стосунках завжди хтось є жертвою, а хтось – невгамовним тираном.
Та ось тільки насправді так відбувається просто тому, що подружжя – одного поля ягідки. І доки один товариш спокою не дає, друга ніяк не навчиться за себе постояти.
Або в простішому варіанті: вона повинна навчитися любити себе без компліментів чоловіка, бути впевненою в собі без обов'язкової підтримки і бути сильною без опори на когось ще. Тоді і компліменти, і підтримка виявляються бонусами у нормальних, а головне, здорових стосунках.
