Нині дедалі більше популяризується сценарій життя, в якому людська обачність виходить на перший план.

У Telegram- каналі ROXY ділиться інформацією про відносини, красу, здоров'я та новини про життя зірок.

Приєднуйтесь!

Чіткі цілі, позначені способи їх досягнення, раціональність, мотивація та продуктивність стають не просто ключовими поняттями сучасності, а й навичками, без яких особистість у нинішніх умовах розвивається не найкращим чином. Принаймні так прийнято вважати.

Природно, що і до створення сім'ї та вибору партнера молоді люди нині підходять з такою ж раціональністю – будують плани на найближче майбутнє і прогнозують розвиток відносин, щоб знати, в який бік крокувати.

Щоправда, насправді виявляється, що така тактика фактично не тільки не працює, а й, навпаки, руйнує спочатку перспективні пари.

 

Мотивація як «запорука успішності»

Насправді ж більшість всього списку «необхідностей» сучасної людини, таких, як, наприклад, мотивація і цілепокладання, для успішного життя абсолютно не потрібна і не відіграє ніякої ролі в становленні особистості. З психологічної точки зору мотивація є штучно створеним стусаном, покликаним зрушити людину з мертвої точки.

Багато хто сприймає її як чарівну пігулку, хоча фактично це звичайна дія через силу, через неволю, через небажання, які і є насправді дзвіночками того, що ви не зовсім на своєму місці. Або займаєтесь не своєю справою.

Простіше кажучи, будь-який рух, що йде проти течії, вимагатиме постійного підживлення у вигляді мотивації, а без неї все згасає. У відносинах розвивається абсолютно такий самий сценарій. Зараз мотивувати починають не тільки себе, а й партнера: мовляв, я змінююсь на краще, давай і ти зі мною.

Часто ця ситуація переноситься на рід діяльності партнера, якщо його робота за будь-якими критеріями не дотягує до понять сучасної успішності – припустимо, він простий шкільний вчитель, а не нібито успішний підприємець.

Перекроювати штучно своє та (або) чуже життя, розраховуючи на певні спільні бонуси в майбутньому, – це натужна спроба виглядати продуктивним у сьогоденні, яка нічого спільного з дійсністю не має.

 

Очікування та реальність

Більше того, у нас усіх є власне розуміння нормальності – певне бачення того, якою має бути не лише наша ідеальна сім'я, а й наше майбутнє з коханою людиною через енну кількість років.

Наші очікування формуються далеко не завжди правильним чином: вони часом не просто далекі від можливої реальності, а ще частіше просто ідеалізуються. Фактично ми будуємо картинку майбутнього, якого прагнемо, не знаючи, наприклад, що може не відбутися.

По-перше, через те, що ми банально не врахували безліч нюансів, не врахували неприємні повороти в житті, які завжди і у всіх трапляються. А по-друге, відсутність досвіду, який ми зобов'язані самостійно прожити, найчастіше змушує нас бачити наші плани та цілі у рожевому кольорі, адже більшість людей у молодому віці просто відмовляються брати до уваги можливі сімейні кризи, включаючи несподіваних «тарганів» партнера, які також можуть з роками змінюватись або посилюватися.

У результаті часто виходить так, що люди живуть не своїм сьогоденням, у якому й мають опрацьовувати будь-які кризи і працювати над відносинами тут і зараз, а просто будують плани, яким часто не судилося збутися у тому форматі, в якому ми вперто йдемо до мети. Це зовсім не означає, що, наприклад, не можна хотіти мріяти про власний будинок, тому що його, мабуть, не може бути.

Зовсім ні! Це лише означає, що не можна свій фактор щастя і задоволеності переносити в нереалізоване майбутнє – коли ми матимемо будинок, ми будемо по-справжньому щасливі.

На жаль, більшість цілей, які пари перед собою ставлять, запрограмовані на щасливе майбутнє, а сьогодення стає проміжним етапом, в якому всі наполегливо трудяться, орють, зазнають негараздів, поневірянь і труднощів, але ніяк не щастя.