Варто лише заглянути на сторінки науково-популярних видань, випущених з десяток років тому, і можна відразу переконатися, що еволюціонують не тільки самі відносини, а й установки у спілкуванні статей.

У Telegram- каналі ROXY ділиться інформацією про відносини, красу, здоров'я та новини про життя зірок.

Приєднуйтесь!

Насамперед у вічі кидаються всі «категорично» і «не можна», які жінка зобов'язана була виконувати, щоб лихо в свій будинок не накликати, в сенсі не втратити стосунки, немов вони трималися виключно на жіночому гумовому терпінні. Мабуть, тому й поняття «утримати чоловіка» було не лише нормативним, а й цілком виправданим.

Простіше кажучи, у стандартних відносинах не зовсім далекого минулого траплялися якісь чоловічі звички, які викликали неприємну реакцію у жінки.

Наприклад, залежність життя від розкладу футбольних матчів, часті рибалки у вихідні або, скажімо, неприйняття чоловіком мелодрам. Але оскільки особливо вплинути на це ніхто не міг, найчастіше доводилося прикриватися, по-перше, впевненістю, що всі чоловіки такі, а по-друге, горезвісною жіночою мудрістю, яка дозволяє закривати на все це очі і не помічати.

Або, грубо кажучи, просто пробачати. Але тепер миритися з діями та звичками партнера, які банально не викликають у тебе посмішку, – це як не любити себе чи собі та брехати.

 

Не цікавитися справами

Раніше цілком нормальним для нібито сильного і незалежного діяча світу цього, який ще й посадив свою жінку на повне забезпечення або просто в декрет, було заявити, що цікавитися його справами дружині зовсім не обов'язково.

Тому всі ці «де був» та «що робив» могли не просто ігноруватися, а відсікатися у грубій формі. У більш м'якому варіанті товариш міг пояснити, що є справи жіночі, а є ті, про які знати другій половині нецікаво, себто необов'язково.

Зараз же подібна чоловіча поведінка викликає здивування та нерозуміння: ми давно зробили крок до створення партнерських, довірчих відносин, у яких подібне заперечення жінки просто неприпустиме та неприйнятне.

 

Емоційно знецінювати

Мабуть, можна з упевненістю сказати, що в сучасному світі близькість статей досягла свого апогею. Присутністю тата малюка у пологовому залі тепер не просто не здивувати, а скоріше навпаки – можна дивуватися, чому він раптом з якихось причин не захотів там бути.

Зараз чоловіки щиро прагнуть до того, щоб по-справжньому зрозуміти свою обраницю – природу її емоцій, її потреби та смаки, а пані та панночки, у свою чергу, перестали соромитися виразів свого настрою та вподобань, які раніше всім здавались сопливими, смішними та порожніми.

Нарешті чоловіки жінку перестали емоційно скасовувати та знецінювати, приймаючи різницю природи.

 

Не ночувати вдома

Якщо звичка грюкнути дверима після бурхливої сварки і піти досі і залишилася в деяких відносинах, то не з'явитися вночі додому або, що ще гірше, зникнути казна-де і на скільки – такі історії навіть у нестабільних парах зараз рідкість.

Справді, після кримінальних і бандитських 90-х у побут міцно увійшов образ чоловіка-одинака, який начебто й у стосунках складається, але при цьому сам собою. Такого було не виловити з потоку його загадкових справ, не загнати додому після сварки та не відірвати від спин вірних друзів-соратників.

Тепер представники сильної статі можуть ображатися, припиняти діалог, навіть забирати свою подушку і вкладатися спати в самоті на продавлений диван у вітальні, але пропадати і зникати після сварки - це табу. Інакше можна легко упертися у власні валізи, виставлені на сходовій клітці.

 

Ставити друзів вище за дружину

До речі, про друзів. Буквально одне покоління назад у нормі для «справжнього» чоловіка прописувалися такі класичні холостяцькі ритуали, як сауни у вихідні, барні тусовки з пінним і часниковими грінками та всякого роду риболовлі чи походи в гори – без дружин та подруг, звичайно.

Ставити друзів та їхні інтереси на перше місце здавалося майже нормальним: жінки ковтали образу та безвихідно мирилися з такою відвертою конкуренцією.

Зараз подібну історію, де долю товариша вершать закоренілі друзі, уявити фактично неможливо, та й сама наявність подібної зграї сприймається як дзвіночок у не зовсім здорових і точно не партнерських відносинах.