Одні примудряються десятиліттями жити в одній квартирі «заради дітей», щодня лаючись це як кішка з собакою на їхніх же очах. Інші тихо шиплять один на одного за зачиненими дверима, думаючи, що ніхто не помітить їх не винесене з хати сміття, адже куди важливіший для них той факт, що вони зовні, хоч і штучно, але примудряються зберегти свій шлюб, що тріщить по швах. А треті взагалі терплять партнера виключно «заради вигоди», бо пиляти велику житлоплощу на дві крихітні нібито зовсім не вигідно.

У Telegram- каналі ROXY ділиться інформацією про відносини, красу, здоров'я та новини про життя зірок.

Приєднуйтесь!

У будь-якому разі, якими б не були обставини, які змушують жити двох колись близьких людей, як сусіди, причини такого вибору криються набагато глибше.

 

Зберегти за будь-яку ціну

Дуже часто можна почути скарги від дорослих дітей на своїх батьків, які поводяться гірше за підлітків у період першої закоханості. Вічні скандали на очах у нащадків, поділ уваги, нескінченні телефонні розмови з постійними закидами, але головне – невгамовні скарги на того, хто «молодість занапастив(а)» та «все життя зіпсував(а)».

Ну, начебто, навіщо? Сини-дочки виросли, розбіглися по різних кутках – пак валізи і замість стогнань нарешті будь вільний.

Але в тому-то і проблема, що притягування в злощасний батьківський трикутник своїх дорослих дітей - це звичайнісінька поведінка невротиків, які намагаються привернути увагу, крім якого в їх житті насправді більше нічого і немає. Тут уже рятувати не нещасний батьківський шлюб треба, човен якого ось уже двадцять років все ніяк потонути не може, а насамперед себе.

Бути жертвою в такому разі означає не просто довічно бути незадоволеним (тобто ця історія ніколи не закінчиться), а ще й бути почутим – лаятись голосно, скаржитися завжди і вимагати доступності того, хто вуха свої розвісити зобов'язаний.

Простіше кажучи, жити як сусіди в цьому випадку – це як стиль життя, форма існування конкретної сім'ї і, смішно сказати, справжнісінька банальна необхідність. А значить, у батьків все не так вже й погано – більше того, у них навіть усе чудово, а їх особлива невдоволення – це сполучна ланка, яка фактично їхній шлюб стільки років і скріплює.

 

Змінитися і стати іншим

А буває і так, що подібного недбайливого чоловіка, який вас зовсім не розуміє і робить все наперекір, вам фактично підкидає ваша доля, щоб ви нарешті прийшли до тями і стали щось у своєму житті змінювати.

Щоправда, міркувати таким чином зараз зовсім, можна сказати, немодно, куди простіше бачити в собі жертву обставин, а в партнері, якого ви добровільно вибрали, – абсолютно нелюдська істота.

Насправді ж у психологічному плані подружжя завжди амортизує одне одного, тобто фактично має ті якості, які покликані змінювати партнера, природно, на краще. Тому часто буває так, що коли один з них не діє, а цілеспрямовано змінюється, то за ним абсолютно органічно підтягується й інший, що допомагає зберегти взаємну любов і повагу.

Жити, фігурально висловлюючись, по різних ліжках – це як визнати той факт, що ви ніколи перший крок назустріч вже більше не зробите.

Можливо, хтось із партнерів намагався змінити іншого довгий час, а потім раптом натрапив на те, що йому «недодають», його «не цінують і не поважають», йому «забороняють», «принижують» його гідність та «сміються» над його захопленнями. Подібні образи говорять лише про залежність одного чоловіка від іншого – це означає, що він готовий змінюватися, тільки якщо його підтримають і похвалять, дозволять, схвалять його дії.

Простіше кажучи, деяким із нас, хоча насправді всім, потрібні певні перешкоди в житті, щоб їх вчитися долати і змінюватися самому – позбавлятися страхів, міняти нелюбу роботу на цікаве та захоплююче заняття у житті.

І так, деяким навіть для того, щоб усвідомити, що вони таки вибрали людину невідповідну і неправильну. Усвідомити і зробити інший вибір, тобто як мінімум вийти з цих відносин і щось зробити, але точно не жити десятками років як сусіди.