Я тут натрапила на коментар однієї блогерки, яка себе позиціонує борцем за сімейні цінності, постійно пише про плюси заміжжя... Виявляється, на її думку, у зрадах немає нічого страшного. Звичайно, всякі девіації бувають у житті, але якщо брати в середньому по лікарні, люди страждають від зрад.

Щось не спадає на думку ніхто, хто б ставився до цього явища легко й невимушено… Дуже хотілося б зрозуміти, що в голові ті жінки, у кого таке легке ставлення до цього питання?

***

Взагалі, ревниві усі люди, якби це було не так, то я зараз прикріпила б до листа ваш скріншот із висловлюваннями обурливої ??блогерки, а не відправила його випадково до кошика. Але є й винятки.

Якщо спиратися на мій досвід, виняток буває рівно три.

- Перший виняток – це жінки, яким самим свобода потрібна як повітря. Але й постійна близька людина теж потрібна. Вони, як правило, входять у відносини навшпиньки, опустивши погляд, несучи перед собою велику тарілку пиріжків з вишнею. На бравування чоловіка із серії «я такий полігамний левище, давай відкриті стосунки» погоджуються, змахнувши сльозу. Але як тільки договір набирає чинності, тільки цю жінку і бачили. Бігає по побаченнях у червону білизну, нікого не соромлячись. На обурені вигуки левища про те, що левище взагалі-то він, знизують плечима: договір дорожчий за гроші. У результаті чоловік з жахом відповзає. Бачила таку сцену багато разів.

- Другий тип жінок – це жінки, яким чоловік не дуже цікавий. Цікавими є плоди його життєдіяльності, скажімо так. Ось вам якщо потрібен гній, ви з'ясовуватимете, з ким дружив кінь, який його зробив? Та вам начхати. В ідеалі кінь міг би взагалі не приходити, тільки гроші давай і кран чині, навіщо вам особливості кінського статевого життя? Навіщо вам забивати голову цими непотрібними фактами нікому. Вам важливо стежити, удобрює він ще, або тільки топче.

- Третій виняток – жінки, які хочуть страждати, тут такий вивід тарганів, що до кінця життя не розберешся. Я дуже поверхово стикалася з таким у сенсі, що наступала кілька разів у таких жінок, як наступають у коров'ячий коржик. Коли людина, наприклад, продзвонювала всі контакти в телефоні свого чоловіка. А цей чоловік у нас у змаганнях брав участь. Це хворі люди, вони живуть своїми цими зрадливими чоловіками роками і десятиліттями, копошаться в їхніх коханках, разом їх зливають, мстять їм... Я ставлюся до такого з неприпустимою для психолога гидливістю, але нічого не можу з собою вдіяти.

Чи є ще тип людей, який втручається тоді, коли починається дискусія, побити зрадницю камінням, затоптати слонами чи гуманно отруїти?

До нього, до речі, я належу. Ось тут прилітаємо ми, у білому плащі, починаємо кричати, мовляв, її тіло – її діло. Це не тому, що ми зради схвалюємо чи нам не боляче. Це означає, що ми проти слонів…