Здавалося б, немає нічого простішого, ніж побудувати правильні особисті межі у відносинах – це історія і про баланс, і про здорову атмосферу в сім'ї, і, природно, про повагу один до одного.
У Telegram- каналі ROXY ділиться інформацією про відносини, красу, здоров'я та новини про життя зірок.
Приєднуйтесь!
Але чомусь досі ми не можемо відрізнити, чи то сльози, бо справді біль завдали, чи маніпуляція така – постійними струмками з очей грати на чужому почутті провини.
Або іноді дружина висловилася, а виявилося, що емоційним танком по живому проїхалася. А може, все-таки чоловікові зручно було вибрати позицію жертви, щоб потім використати поранення як аргумент у сварці.
Одним словом, як відрізнити де справді порушуються ваші кордони, а де вами відверто маніпулюють? Ні для кого не секрет, що будь-які здорові стосунки будуються на взаємній повазі та довірі: у правильній сім'ї доводити нічого не потрібно, як і чекати на постійні атаки і відбиватися.
Але буває так, що внаслідок виховання, певного досвіду або навіть зроблених протягом життя спостережень ми будуємо свою думку про нормальність на підставі сформованих стереотипних установок, які можуть бути не зовсім здорові.
Є пара важливих пунктів, які допоможуть розібратися, наскільки ви у ваших стосунках поважаєте один одного і цінуєте.
Конфлікти і всепрощення
Тільки наївні дурні і романтики-початківці впевнені, що щасливі стосунки базуються на негласній згоді партнерів. Справжні, живі люди зі своїми думками та емоціями цілком можуть конфліктувати.
Не погоджуватися з іншим – це своєрідний розвиток у відносинах, відточування пошуку золотої середини та можливість краще навчитися розуміти одне одного. Зовсім інша річ, як саме відбувається ваша сварка.
Нормально лаятись на тему предмета конфлікту, але зовсім нездорово переходити на особистості, тягнути хвостом усі минулі образи, шкодувати про шлюб і загрожувати розлученням при кожній нагоді.
Останнє є найвідвертішою маніпуляцією у відносинах, як і тотальне невміння вибачатися – ніколи і за жодних обставин.
Комплекс жертви і песиміста
Ображатися і засмучуватися цілком нормально, і часом такі речі трапляються, скільки їх намагайся контролювати. А якщо зробити ставку ще на гормональну особливість жіночого місяця, природну чутливість або раннє материнство, то перепади настрою в принципі можна взяти за норму поведінки.
Зовсім інша річ, якщо при цьому людина ніколи насправді не буває в дусі, у хорошому настрої чи просто щасливою, незалежно від подій чи ситуацій: у таких завжди все погано, а єдину радість приносить виставлення своїх «трагічних» речей на загальний огляд.
У результаті життя з таким дивом перетворюється на постійне служіння тому, кого життя вічно обділяє, а будь-яка дія партнера майже завжди вивертається у бік нового витонченого способу маніпуляції.
Довіра за замовчуванням
Всі ці жахливі стереотипи про те, що довіру потрібно спочатку заслужити, щоб людина нарешті перестала шукати каверзи в іншому і малювати неприємні картини можливого майбутнього, не тільки безглузді і безглузді, але ще й руйнівні.
Довіра – це інгредієнт у здорових відносинах, який можна вважати базовим, обов'язковим, а головне безумовним.
А це, у свою чергу, означає, що якщо партнер постійно ставить під сумнів будь-яке ваше слово, думку, дію, ґрунтуючись насправді на тому, що повага заробляється, то він просто звичайний агресивний маніпулятор і порушує ключові принципи адекватних відносин.
Очікування та реальність
Зараз, мабуть, найскладнішим принципом існування у відносинах є можливість приймати партнера таким, яким він є, без постійних спроб його змінити, «надихнути» на результат і покращити.
З цієї причини ми виходять заміж за викладачів університету, а потім вимагають перекваліфікацію у підприємці з тілом містера Олімпії. Або одружуються з дівчиною, а в роки виховання двох дітей вимагають колишньої інфантильності та легкості.
Вміти розвиватися у стосунках разом без тиску та маніпуляцій – це необхідна навичка для тих, хто не бажає думати, що у сусіда завжди трава зеленіша, бо він і сам може виростити найкращий газон.
