У будинку не було б лиха, та в сім'ї чоловік з'явився – мабуть, саме так зараз можна охарактеризувати ситуацію тих жінок, які запитують необхідність шлюбу у житті прекрасної половини людства.

У Telegram- каналі ROXY ділиться інформацією про відносини, красу, здоров'я та новини про життя зірок.

Приєднуйтесь!

Говорити на цю тему нині не так продуктивно і важливо, як ще й модно, адже щирий вигук «Навіщо мені тоді чоловік?!» стало мало не загальним. Варто при цьому визнати, що підстави для такого роздуму є, адже з появою сім'ї в житті жінки клопоту та клопоту стає в рази більше.

Проте навіщось він таки потрібен, чоловік цей, і ми спробуємо сьогодні в цьому розібратися. 

 

Життєві уроки

Логічно, що подібним питанням, як правило, задаються ті жінки, які вважають, що їх шлюб не складається, а сам чоловік лише додає клопоту в житті - до ладу не допомагає, спільної мови з ним знайти неможливо, і доводиться тягнути все самої.

У психології ж вважається будь-яке зіткнення з людиною не випадковим, а, навпаки, майже необхідним – так ми проходимо життєві уроки. медом намазаний, і так би нічого і не досягла.

Для одних подібним уроком стане можливість становлення себе як дорослої та самодостатньої особистості – це коли з хорошим чоловіком дружина сиділа б, звісивши лапки, як медом намазана, і так би нічого і не досягла.

А тут змогла всупереч і без чиєїсь допомоги. А в другому сенсі подібний шлюб може стати уроком-досвідом, щоб таки розлучитися і підійти до вибору чоловіка надалі більш свідомо.

 

Лікування неврозів

Часом жінки, які запитують «А навіщо мені тоді чоловік?», закінчують фразу за допомогою умовного «якщо»: якщо він гори золоті не дає, на Багами не возить і бажання вселенського масштабу не виконує…

Простіше кажучи, йдеться про сучасний невроз, коли ми сприймаємо стосунки як можливість задовольнити наші надпотреби, які ми самі зі зрозумілих причин закрити не можемо.

В даному випадку проблема криється якраз не в чоловікові, а в самій дружині, інфантильній і незрілій, яка сприймає чоловіка не як партнера, а як вирішувача її проблем. І якщо людина докорінно не змінює свої принципи, то в результаті може взагалі залишитися в розбитого корита.

 

Подолання кризи

Про те, що особистісна криза – це добре, ми умовно знаємо, але на практиці вірити в неї відмовляємося, тому що вона протікає завжди і у всіх болісно.

У сімейному плані кризою можна вважати певний переломний момент, коли раптом виявляється, що ви можете не сходитися в якихось питаннях, ваші інтереси можуть змінитися або ви по-різному еволюціонуєте у відносинах.

Останнє, наприклад, часто відбувається в момент народження дитини, коли чоловік має шанс розвиватися та рухатися у кар'єрі, а жінка вимушено потрапляє у соціальну ізоляцію.

Ось і виходить, що чоловік здається чужою людиною, відстороненою, а тому й виникає запитання: а навіщо це мені все, якщо це так складно?

Але тут набагато важливіше не розмірковувати, коли дуже важко і боляче, а намагатися просто пережити цю кризу, бажано разом. І тоді згодом сумнів у необхідності чоловіка викликатиме у жінки здивування: і як вона тільки могла про це навіть замислюватися?

 

Еволюція сім'ї

У твердженні того, що раніше сім'ї були міцнішими, правда все-таки криється, як би часом це неприємно не звучало. І справа навіть не в тому, що пару десятків років тому людям просто не було куди подітися і вони були змушені терпіти свого подружжя.

Йдеться швидше про зміну загальної філософії нашого покоління: нам простіше відмовитися від старого, щоб мати змогу розпочати з чистого аркуша. І це, на превеликий жаль, стосується і речей, і людей.

Але доля – цікава і часом підступна наставниця, вона справді здатна підкидати нам ті самі проблеми просто тому, що ми не засвоїли колишній урок.

Саме з цієї причини є ті, хто долає труднощі та виростає над собою, а є ті, хто, так нічого і не зрозумівши, постійно наступає на граблі у кожних наступних відносинах. А ми потім ще й дивуємося: мовляв, що за нещасна жінка, вічно їй трапляються однакові чоловіки!