Про те, що штамп у паспорті в сучасному суспільстві не має ніякого значення, розмови ведуть давно. Одна частина схильна вірити, що незабаром шлюб як інститут повністю зживе себе, інша ж, до яких, до речі, входить і молодь, продовжує вперто йти під вінець.

У Telegram- каналі ROXY ділиться інформацією про відносини, красу, здоров'я та новини про життя зірок.

Приєднуйтесь!

Еволюцію шлюбу можна розглядати як у зрізі фемінізму як впливає на нього явища, так і у дотриманні традицій і засад суспільства, від яких насправді не так вже й просто відмовитися.

Але все ж таки існують глобальні фактори, що впливають на постійне розгойдування з боку у бік ставлення соціуму до офіційної родини.

 

Цвях у голові

Впевненість у тому, що «ми точно не будемо як наші батьки», можна назвати не просто повсюдною і вже традиційною, а й місцями наївною.

Вся справа в тому, що все, що майже буквально вбирається з молоком матері, стає закладеною в нас програмою. Відповідно, ми можемо або копіювати модель поведінки батьків, навіть не помічаючи цього, або, навпаки, усвідомлено йти наперекір в інший бік.

Але з психологічної точки зору ми так чи інакше будемо зациклені на цьому питанні, а отже, будемо проживати закладений у нас у дитинстві сценарій, навіть якщо він нам не надто подобається.

З цієї точки зору вважається, що щоб неупередженим поглядом дивитися на саме поняття інституту шлюбу або на його відсутність, хоч як парадоксально, але потрібно, щоб ще кілька поколінь до нас жили з упевненістю того, що подружній союз себе зжив.

Але поки що в суспільстві зберігаються сімейні підвалини, поки наші батьки хоча б раз, але побували в шлюбі (навіть якщо розлучилися) і поки що є в нашому оточенні ті, хто шалено хоче заміж, ми так чи інакше не зможемо до кінця сформувати власну впевненість у тому, що офіційно оформлені відносини більше в цьому світі не відіграють жодної ролі.

 

Про умовності та ілюзії

Плутанина думок про необхідність шлюбу в суспільстві відбувається ще й тому, що є причини відмовлятися від умовностей реальні та об'єктивні, а є ілюзорні та надумані.

У першому випадку світогляд людини зумовлений усвідомленим вибором, як, скажімо, у чайлдфрі, які не готові змінювати свій спосіб життя на загальноприйнятий, або у ЗОЖників, яким не потрібно нікому доводити свою правильність – вони просто не можуть жити інакше.

А ось ілюзорні і надумані причини відмови від шлюбних зв'язків якраз найпоширеніші, і полягають вони, навпаки, у звичці доводити оточуючим свою точку зору, точніше сказати, навіть нав'язувати.

Наприклад, не бажають брати на свої плечі відповідальність чоловіки із завидною завзятістю намагаються довести жінкам неефективність шлюбу як форми співжиття, аргументуючи це тим, що якщо товаришеві потрібно, то від зради його ніякий штамп не втримає.

Подібні речі говорять, швидше, про інфантильність або про слабку прихильність до конкретної жінки, простіше кажучи, про небажання робити остаточний вибір.

Адже життя знає чимало прикладів, коли найзапекліші холостяки несподівано і зі стрімким задоволенням одружилися на предметі свого кохання – там уже й аргументи все забували, і відповідальність не лякала. А отже, часто варто надвоє ділити громадську думку проти шлюбу хоча б просто тому, що вона не завжди є об'єктивною та стабільною.

 

Ось і казці кінець

Ну і, мабуть, найголовніше - архетипічний сценарій. Це те, що з давніх-давен закладено в нас і що вкрай символічно для переродження та становлення людини як особистості.

Адже весілля – це більшою мірою не про шлюб і не про необхідність дотримуватись етапів «інститут – заміжжя – діти», і вже точно не йдеться про тиск батьків або «щоб бабусю не засмучувати, а так нам все одно».

Весілля - це ритуал, що означає з язичницьких часів смерть минулого життя, як би страшно це не звучало, і відродження в новому. Шлюб як явище має на увазі під собою досить тернистий шлях, проходячи який ми змінюємося: після весілля ми не обертаємося, не оглядаємося на колишнє, а йдемо новою дорогою.

До цього можна ставитися зовсім по-різному, але архетипові сценарії справді глибоко проникають у наше життя, і часто ми йдемо цим шляхом підсвідомо.

З цієї ж причини більшість із нас досі обирають народжувати замість відмовитися, хоча ми чудово знаємо, які труднощі чекають нас попереду і як сильно зміниться наше життя.

Ось і шлюб – це, в принципі, не про штамп у паспорті та офіційність спілки, це про зміну основ нашого існування, про прийняття зобов'язань, про усвідомлений вибір і про нову сторінку вашого життя.