Якби всі наші рішення базувалися на загальноприйнятих стереотипах про стосунки, то ми б ніколи не ставили під сумнів думку про те, що справжнє кохання живе виключно три роки, а в самому коханні, як на війні, всі засоби хороші.
У Telegram- каналі ROXY ділиться інформацією про відносини, красу, здоров'я та новини про життя зірок.
Приєднуйтесь!
Людська природа така, що ми завжди ставимо під сумнів і воліємо перевіряти на власному досвіді. Але при цьому можна бути точно впевненим, що почуття та прихильності здатні з роками трансформуватися, адже будь-яка родина – це своєрідна екосистема.
А отже, ми, як учасники кохання, теж міняємось, долаючи кризи. Головне, щоб такі модифікації були здоровими для партнерів.
Недарма кажуть, що подружжя з роками стає максимально схожим один на одного, часом навіть жестикуляція і міміка можуть працювати у них в унісон.
Так відбувається і з прагненнями та амбіціями у міцних партнерських відносинах – вони бувають до непристойності схожі, ідентичні. Це зовсім не означає, що у вдалих спілках не буває сварок чи важливих для трансформації криз. Навпаки, подолання перешкод через точки дотику, простіше кажучи, конфлікти є запорукою фортеці сім'ї в майбутньому.
Щоправда, бувають ситуації, коли ми просто не розуміємо, наскільки здоровими можна вважати сварки чи зміни у відносинах. Тоді варто звернути увагу на кілька ознак того, що ви рухаєтеся зовсім не в тому напрямі.
Контроль і довіра
Скільки б анекдотичних історій ми один одному не розповідали про чоловіків, що ховаються по барах, і про обривають телефон контролюючих дружин, життя доводить, що диму без вогню не буває. Така поведінка людей цілком стандартна і трапляється досить часто.
Подібні речі можуть траплятися як на стадії злиття у відносинах, коли мислиш і дієш виключно як приросток до партнера, так і на ґрунті будь-яких кардинальних вчинків, наприклад, після зради.
У результаті тотальний контроль та супутні йому хворі емоції, коли практично стирається довіра до близької людини і відсутня усіляка впевненість у собі, беруть гору і керують діями співзалежного партнера.
Змінити подібну атмосферу в парі і виправити ситуацію цілком можна, якщо вчасно усвідомити таку залежність, нарешті відклеїтися від другої половини і зайнятися власним життям.
У ролі батька
Буває, закінчується період романтичних відносин, в яких кожен один з одного порошинки здував і прогнозував ідилію раю в курені, а потім раптом реальна картинка побуту різко перевертає ці натхненні плани з ніг на голову.
Розкидані по будинку речі дратують, як і чоловік, що товстіє (або чоловіка), небажання розвиватися або до чогось прагнути наводить тугу, а крикучі діти тільки підливають олії у вогонь і вимотують подружжя.
У результаті з люблячого партнера з палаючими очима ми часом перетворюємося на батька, що втомився від життя, роль якого тепер тільки в тому і полягає, щоб карати, вичитувати і бути вічно незадоволеним.
А найбезглуздіше, що з подібних відносин, де постійно конфліктують батько з дитиною, що провинилася, фактично повністю зникає секс, що логічно, адже мама або тато з сином не сплять.
І тут важливо розуміти, що вийти з подібного сценарію можна лише перебудувавшись на інші ролі – дорослих і партнерів. А життя без системи покарань і заохочень дивним чином здатне трансформувати двох людей, які йдуть спільним шляхом.
Синдром зеленої трави
Конфлікти, кризи і навіть нейтральне, спрощене життя без особливих сплесків можуть легко змусити людину задуматися про те, що все могло бути інакше.
Простіше кажучи, це ефект паралельного, а головне, дуже ідеального сьогодення, щоправда, вельми ілюзорного, адже ми його малюємо виходячи з того, якою нереальною та фантазійною могла б бути наша доля, не втрутись у неї цей нудний шлюб.
У результаті в наші будні вкрадається звичка абсолютно в усьому звинувачувати того, хто зруйнував можливість існування цього ілюзорного ідеального світу.
Нам може здаватися, що чоловік не заробляє достатньо багато, не приділяє належної уваги, не вміє готувати або навіть полицю до стіни прибити, але насправді проблема наших нещасть криється в іншому – у неможливості почуватися щасливим без постійного збирання деталей пазла.
Це синдром зеленішої трави у сусіда – стан, який переслідуватиме людину доти, доки вона не навчиться долати кризи спільно зі своїм партнером, а не перекидаючи на неї всю відповідальність. Тому що занадто велика ймовірність того, що, навіть змінивши чоловіка, ви знову опинитеся у того ж розбитого корита.
