Відстояти свої межі та не скривдити кохану людину буває непросто. Щоб розмова була щирою та екологічною, потрібно спочатку розібратися в собі.
У Telegram- каналі ROXY ділиться інформацією про відносини, красу, здоров'я та новини про життя зірок.
Приєднуйтесь!
Чому не всім хочеться жити із партнером
Якщо ви не входите до числа тих, хто мріє після декількох місяців побачень поставити дві зубні щітки у ванній кімнаті, ви не самотні. Дослідження свідчать, що 60% пар з'їжджаються у перший рік відносин. Це лише трохи більше половини: дві пари з п'яти не поспішають об'єднувати квартиру. Мотиви можуть бути різними.
Якщо людина вже мала негативний досвід спільного життя, він може боятися повторити його з іншим партнером. Неприємні очікування виникають і через стереотипи, не підкріплені досвідом. Припустимо, дівчина може побоюватися, що чоловік лежатиме на дивані і розкидатиме шкарпетки, а весь домашній побут впаде на неї. Деякі люди несвідомо бояться розчаруватися у партнері та уникають зближення. А хтось просто хоче жити окремо – знаходить для себе більше плюсів у цьому варіанті.
Крім того, люди різного віку по-своєму дивляться на питання спільного побуту. Наприклад, 65% мільйонів готові з'їхатися до шлюбу, але лише 35% зумерів поділяють цю позицію.
Коли варто погоджуватися жити разом
Якщо ви базово не проти переїзду, але вирішуватися на зміни поки що важко — пам'ятайте, що завжди можна роз'їхатися, якщо щось піде не так. У цьому випадку краще не вплутуватися в спільну іпотеку або оренду з контрактом на роки, а, скажімо, зняти квартиру на кілька місяців. Опитування оптимістично повідомляють, що лише одна людина з 10, які зважилися на спільне життя, шкодує про це.
Однак, якщо ви зовсім не готові ділити поличку у ванній кімнаті, варто делікатно, але твердо сказати партнерові про це і попросити почекати. Немає нічого страшного в тому, щоб затриматись на стадії зустрічей на нейтральній території чи походів один до одного у гості.
Якщо ваш партнер вже загортає чайні кухлі та готується щодня прокидатися разом, відмова може відчуватися вкрай болісно. Але погоджуватися на цей крок тільки через побоювання образити не варто. Жертви та дискомфорт — родючий ґрунт для майбутніх розчарувань та конфліктів. Все, що ви можете зробити в цій ситуації, - підготуватися до розмови та допомогти коханій людині пройти через неприємні емоції.
Відсутність взаємності та неможливість отримати бажане провокують думки, які посилюють страждання. «Якщо зі мною не хочуть жити, то не так мене й люблять» або «Отже, ці стосунки не всерйоз». До образи може приєднуватись жалість до себе або незручність: «Як же безглуздо було таке пропонувати, зрозуміло, що ніхто не захоче жити зі мною». Спробуйте дізнатися, що саме вкладає партнер у вашу відмову, це дозволить вам у разі чого розвіяти необґрунтовані страхи або підозри в нелюбові.
Ви можете дати зрозуміти, що небажання жити разом не остаточне — ви не закриваєте питання просто просите більше часу. Спробуйте пояснити партнеру, що вибір пов'язаний лише з особливостями вашого характеру або поточної життєвої ситуації, а зовсім не з тим, що людина зробила щось не таке.
Чи можливо зберегти відносини після відмови
Не погоджуючись на спільне життя, ви можете запропонувати щось натомість. Наприклад, частіше влаштовувати одне одному побачення чи проводити усі вихідні разом. Так ви зможете задовольнити потребу партнера спілкування. Хорошим варіантом можуть бути подорожі. Ви житимете удвох у готелі або орендованій квартирі — нехай і невеликий період.
Ще один компроміс - ночівлі один в одного. Це не так відповідально, як переїзд, і не так витратно, як подорожі, але також дозволяє провести час разом і поділити частину побуту.
Якщо ви просите партнера дати вам час, домовтеся, коли відновите розмову про спільне проживання, наприклад, через місяць, півроку чи рік. Обраний разом дедлайн дозволить не перейматися тим, коли буде доречно знову порушити тему.
Буває й так, що жодні компроміси та дбайливо підібрані слова не допомагають. Тоді справа може бути не в тому, що людина скривджена відмовою, а в тому, що на даному етапі стосунків їй важливі зближення та спільний будинок.
Ви можете використовувати найдобріші формулювання та запропонувати інші варіанти спільного проведення часу, але все одно зустріти заперечення та образу. Іноді подібні моменти дозволяють зрозуміти, що двом людям просто не по дорозі, вони мають різні цінності. І в такому разі правильно дозволити кожному перебувати в тих відносинах, в яких йому буде комфортно.
Якщо розмови заводять у глухий кут, але розлучатися не хочеться, можна звернутися за допомогою до психолога або піти на парну терапію.
