Традиційна звичка жінок із більшою ймовірністю прощати зради, ніж це роблять чоловіки, у нашому майже феміністичному суспільстві здається вже дуже образливою і при цьому далеко не логічною.

У Telegram- каналі ROXY ділиться інформацією про відносини, красу, здоров'я та новини про життя зірок.

Приєднуйтесь!

Проте неприємна статистика лише підтверджує цей факт: представники сильної статі після зради партнерки розривають стосунки в рази частіше.

На те, як саме віднесеться дама чи панночка до дій свого недбайливого товариша, насправді впливають цілком певні, закономірні чинники.

І, знаючи їх, точніше свідомо припускаючи, багато чоловіків і розраховують власні ризики, перш ніж, так, банально, але змінити.

 

«Сама винна»

Відчути не саму спокійну атмосферу в сім'ї, особливо якщо вона до непристойності останнім часом розпалюється, а потім використовувати цю даність як аргумент багато чоловіків вміють і, природно, практикують.

Побутові негаразди, вічно схвильована, втомлена або незадоволена дружина, чвари, які фатальним чином позначаються на якості сексуального життя, у свою чергу, і для жінки стають тим самим аргументом, який може вплинути на її прихильність.

У результаті чоловікові буває достатньо лише підігріти ідею про те, що вона «сама винна»: мовляв, не полоскала б дружину мізки та поводилася б пристойніше - все було б чудово, і тихого притулку б «бідолаха» не шукав.

Звичайно, це цілковита нісенітниця, адже ретируватися із проблем, а не вирішувати їх у кризі здатні виключно інфантили. Але факт залишається фактом: багато пані та панночки йдуть на поводу, приймаючи на свої плечі провину за злодіяння чоловіка. Отже, набагато частіше прощають. 

 

Статус-кво

Поняття «відбутися в сім'ї» недарма найчастіше приклеюють саме до жінок.

Неважливо, якими бурхливими темпами зараз розвиваються феміністичні напрями і яких помилкових переконань необхідність виходити заміж ми зараз позбавляємося, – головне, що більшість представниць прекрасної статі сім'я завжди займатиме пріоритетне місце.

При цьому варто відразу визнати і той факт, що найчастіше статус дружини у прийнятті рішення пробачити зраду чоловіка гратиме чи не ключову роль.

І що цікаво, ті пані, які виявляються не готові розірвати стосунки «не аби з ким, а з чоловіком», адже це не просто якийсь випадковий хлопець із дискотеки, насправді, зберігаючи сім'ю, невірність не прощають, а живуть із вічною раною на серці.

Більше того, чим вище, наприклад, соціальний статус дружини, тим впевненіше буде вона тримати нейтралітет у питаннях свого ставлення до зради, а часом навіть частим зрадам чоловіка.

Погляньте хоча б на королівські сім'ї або зіркові пари, де ухвалення рішення про розлучення буде заїждженою, довгограючою платівкою на кілька років. І тут, звичайно, навряд чи йдеться про відсутність гордості у жінки.

 

Фінансова нестабільність

У ряді європейських країн існують спеціальні соціальні програми, які забезпечують стабільність жінки з маленькими дітьми, яка ухвалює рішення про розлучення.

Тому розлучення як явище зараз часто можна розглядати у зрізі рівня життя та благополуччя, а не як результат розбещеності суспільства, яке знецінює саме поняття сім'ї.

Адже дружина з немовлям на руках, і часто навіть не одним, потрапляє в максимально вразливе становище, і справа далеко не завжди лише у фінансах. Відсутність допомоги, велике навантаження, яке повністю гарантовано ляже на жіночі плечі після розлучення, стають причинами збереження сім'ї.

Та й загалом збереження шлюбу насправді не можна прирівнювати до прощення. Можна як завгодно зовні зберігати видимість добробуту в сім'ї, але в душі так і не відпустити біль і образу, які вам завдала колись найближча і рідна людина.

Часом навіть кохання не допомагає знайти в собі сили стерти зраду з пам'яті і почати з чистого аркуша, але все ж таки є ті пари, яким це зробити вдалося.

І мабуть, не звинувачувати себе і партнера, відпустити минуле життя і зробити вибір, яким би він не був був, куди важливіше, ніж берегти свій статус, зберігати нав'язані суспільством установки і постійно відчувати душевні муки, а заразом і страх, що це знову може повторитися.